Не уходи, прошу, осенняя пора.
Побудь, как прежде, в красно-жёлтом сарафане.
Не позволяй срывать листву твою ветрам,
Бросая наземь в белом утреннем тумане.
Не уходи ещё. Мне кажется не срок.
Но удержать тебя, увы, совсем не в силах.
С тобою год подводит, словно, свой итог.
Ты в этом образе печальна и красива.
Не уходи совсем. В дороге оглянись.
Повей теплом, на миг нас в лето возвращая.
А, через время, обязательно вернись,
Всех платьем новым, ярким снова удивляя.
Не уходи от нас и дождь не оставляй.
Пусть светит солнце, прикасаясь к жёлтым листьям.
Не торопись бросать из стай своё: “Прощай!”
Останься в сердце, растворяясь тихо в мыслях.
Вячеслав Переверзев,
USA
Родился в Украине, на Донбассе, г. Горловка. Другой сайт: http://stihi.ru/avtor/slavyan68
Прочитано 7275 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
