09.12.12.(Перший день Хануки)
Сьогодні зранку сипле і сипле сніг. Дивовижно, чудово, незрівнянно! Сніг засипає сіру буденність білим святковим покровом і дарує нову радість.
Хтось святкує в ці дні Свято оновлення й Світла, а хтось не святкує, бо навіть не знає про це… « Один відрізняє день від дня, а для іншого кожен день однаковий. Хто розрізняє дні, ради Господа їх розрізняє…»
А я в очікуванні радості, чудес і подарунків!
Зупиняюсь. Завмираю. Чекаю… Ніжні крихітні сніжинки легенько торкаються мого обличчя і за мить тануть . Підставляю рукавичку і, затамувавши подих, роздивляюсь тендітну красу льодяних сніжинок. Дивуюсь і захоплююсь витонченою роботою пречудового Майстра!!!
А чому це я чекаю якихось сюрпризів і несподіванок? Чи не краще самій зробити дарунок тому, кого дуже сильно люблю?!! Душа моя зразу запалюється ентузіазмом: зробити, написати, намалювати, виліпити… І до того ж найшвидше! Щоб було задоволення від зробленого!
Але я знов зупиняюсь і милуюся снігопадом. Вслухаюся в ніжну мелодію кружляючи сніжинок. Я нічого не можу додати до цієї мелодії. Я лиш можу її просто прийняти, як дарунок! Або поскаржитись на холодну погоду та слизькі дороги… Або розгніватись, що сніг затрушує очі і важко йти…
І навіть якщо я зараз постараюся і виліплю величезного сніговита, то це насправді не буде моїм дарунком, бо сніг не належить мені…
Враз серце пропонує: подаруй йому свою довіру! Я вкрай здивована цією пропозицією. Моя душа ремствує: « довіра? Це якийсь абстрактний і нелогічний дарунок. Ні відчути, ні побачити… Не годиться! Давай-но хутчіше додому, у тебе он скільки справ…»
Але я відвертаюсь від своєї душі й починаю вальсувати під мелодію снігопаду. Може це збоку виглядає безглуздо і смішно… Ну той що?! Хай цей танець буде просто обгорткою для того дарунка, який я подарую тобі…
Я розмірковую, наскільки важливо довіряти. Довіряти в радості та любові, в безтурботності та щасті—здається так просто. А коли безтурботне дитинство обертається відчаєм втрати? Коли радість затьмарюється хмаринами хвороб і болю? Коли дружба несподівано калічиться підлістю зради? Коли кохання розлітається на шматки під обстрілом дошкульних слів? Коли серед круговерті справ і турбот душу шматують леза непотрібності, нікчемності, безвиході… Коли… Коли… Коли…
Вітер стає рвучким. Сніг сипле все сильніше і сильніше. Вже нема ніжного танцю та хвилюючої мелодії. Суцільна стіна снігової круговерті, за я кою нічого не видно!
Довіряти? Подарувати довіру?! Навіть коли навколо нема жодного промінчика світла? Навіть коли вузенька стежинка враз розверзається під ногами проваллям? Навіть коли біль у досягає свого апогею, затьмарює розум і довіра дорівнює кроку в безодню?!!!
У поривистих стогонах вітру вчувається зловісне хихикання: « Ну і що дає тобі твоя довіра?…»
Я заплющую очі і просто подаю свої замерзлі руки тому, кому справді довіряю! Він бере мої руки і свої теплі ласкаві долоні. І я відчуваю на його руках загрубілі шрами від ран, які залишили гвіздки. Це—печать Його Вірності!!!
Ісус! Єшуа! ТИ подарував мені все! Я дарую ТОБІ сьогодні свою довіру...
«Коли я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися злого, бо Ти є зі мною!!!» (Пс. 22:4)
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Симфония Любви - Христиана И. В 2001 году Господь повёл нас троих в Свои откровения. Мы встречались у меня дома. И цель наших встреч – Искать Его Лица. Через некоторое время Он чётко начал обращаться к нам в откровениях, сновидениях, через Своё Слово и через общение с нами.
http://www.hristiana.zp.ua
В 2004 г. Господь Сказал: «Пиши книгу. Эта книга будет о Любви. Вы должны собираться вместе, и Я буду вести вас в Духе Святом. Это будет прекрасное время общения со Мной. Эта "Симфония Любви" откроет двери сердец многих людей к принятию Моей Любви (От.3:20). Всё человечество ожидает Откровения о Моей Любви (Рим.8:19). Автор Книги - Дух Святой».
Когда мы с Господом, писали эту книгу, Бог перекраивал нас, наши души. Не столько мы писали книгу, как Господь писал нас. Горы наших твердынь разрушались. Наш недостаток знаний Его - наша пустота наполнялась Господом. Как я уже говорила нас было трое и Дух Святой. Каждый записывал свои Откровения, а потом вносили их в компьютер. Сначала мы хотели свои Откровения записать по отдельности, как кому Давал Господь, но потом увидели, что все Откровения надо записывать как единое целое, потому что все Откровения переплетаются и соединяются друг с другом Господом в одно целое!
Во время наших встреч и поисков Бога – т. е. во время «Общения Духа Святого» наш разум постепенно преображался Господом. Господь напоминал нам все Свои Откровения и Его Слово, и дополнял недостаток Его знания в нашем разуме недостающими Его Откровениями, чтобы дополнить наши познания Его Любви к нам.
Мы делали свои шаги веры и познавали Его нелицемерную к нам Любовь, Его долготерпение в обучении нас, Его Веру и Надежду на нас. Господь сказал: - «Каждое Откровение очень важно. Вы должны вернуться ко всем Моим Откровениям. Когда будете писать, жаждите быть Водимыми Духом Святым и Я помогу вам соединить все Мои Откровения. Научитесь всё это соединять по Духу. Я буду вести вас в этом. Эту книгу вы должны написать как можно скорее. Если вы будете уповать на Моё водительство, у вас всё получится. Делайте так, как Я говорю. Я Буду говорить что писать и как. Это Я буду трудиться через вас. Поторопитесь с этим Словом. При этом вы учитесь вникать в свой дух, в себя. Через это Слово вы также учитесь общаться со Мной».
