Серце плаче, коли чую свою рiдну мову
Як повернусь, Украiно я до тебе знову
Як побачу сине небо, рiднi береги
То навiки вже позбудусь cвоеi туги
Моi спогади майнули у дитинства свiт
Чорнобривцi бiля хати, яблуневий цвiт
Там з вiкна всмiхаеться мама молода
Ряботить на сонечцi з джерела вода......
Не винуй мене за зраду, серце не катуй
Подаруй душi вiдраду, зустрiч подаруй
Добре жити на чужбинi , тiльки не питай
Чи сумую. Я молюся за свiй рiдний край
Серце плаче, коли чую свою рiдну мову
Чи повернусь, Украiнo, я до тебе знову?
Чи побачу сине небо, рiднi береги?
Чиж позбудусь вже не вiки своеi туги?
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Пастушок - Мучинский Николай Хотів помістити це оповідання 5-6 січня 2008 р. В наших краях, в основному, в грудні місяці, ще не святкують Різдво Христове, та як Ви розумієте ми святкуємо його, в серцях наших, кожного дня. Отож вітаю всіх з цим Світлим святом!!! Христос народився!!!
Поэзия : Взросление - Виктор Шпайзер Взрослый - тот, кто вырос над собой и растёт дальше.
Мудрый - тот, кто понимает, что понимать тоже надо научиться. В числе прочего и то, что сам не состоянии понять, взрослый ты или нет.
